Загальний перелік міні-лекцій онлайн-курсу “Логіка, аргументація, критичне мислення”

Нижче подано повний перелік міні-лекцій з усіх трьох розділів курсу, до кожної лекції в дужках наводиться анотація.

Онлайн курс “Логіка, аргументація, критичне мислення”

Запрошую на онлайн-курс «Логіка, аргументація, критичне мислення»! Впродовж навчального року ми розглянемо базові розділи з традиційного університетського курсу логіки; структуру, основні правила і помилки в аргументації; а також різноманітні аспекти критичного мислення.

Відеопроект 100 когнітивок

Недавно був започаткований цікавий освітній відеопроект 100 когнітивок. З допомогою координаторки мені теж вдалося внести скромну лепту, попри те, що зовсім не маю досвіду зйомки і редагування відео. В сьогоднішньому відео я розповідаю про упередження вцілілих:

Упередження вцілілих (100 когнітивок)

Оскільки проект здійснюється на любительських засадах, запис вийшов не бездоганним, але наступні намагатимемось зробити краще. Також, якщо маєте бажання долучитись, приєднуйтесь до групи: https://t.me/joinchat/J9NAdALz9pAwYjE6

Завершення курсу

Ось і закінчився наш курс. Спасибі всім, кому вистачило наполегливості й терпіння опрацювати весь величезний матеріал. Сподіваюсь, ви знайшли для себе багато цікавого й корисного.

Готуючи курс, я намагалась підібрати найактуальнішу інформацію, яка допоможе поліпшити ефективність мислення та уникати різноманітних пасток: як тих, що пов’язані зі схильностями нашого мозку (наприклад, ілюзії сприйняття; ряд евристик, такі як евристика наочності чи підтверджувальне упередження), так і тих, які розставляють різноманітні маніпулятори, вдаючись до рекламних трюків чи до вкидань у ЗМІ або соцмережах.

Також одне із головних завдань курсу – розвиток вміння аргументувати свою точку зору. У вітчизняних підручниках основні аргументативні помилки зазвичай розглядаються досить поверхово, тож я прагнула їх охарактеризувати детальніше. Сподіваюсь, описані правила, помилки і прийоми протидії цим помилкам допомогли вам поліпшити ваші навички ведення дискусії.

І, зрештою, варто зазначити ще один аспект: хоча опрацювання матеріалів курсу дозволяє ознайомитись із багатьма корисними правилами й прийомами, але щоб їх справді опанувати, самого ознайомлення не досить, потрібна ще й регулярна практика. Це нагадує опанування вимог етикету – знання самих правил ще не достатньо, потрібно ще й виробити звичку застосовувати їх у повсякденні. Але знайомство з правилами доброго тону є необхідним кроком, який дозволяє замислитись над власними манерами і окреслити шляхи їх вдосконалення. Так само, вивчення основних засад логіки, аргументації й критичного мислення дозволяє зрозуміти оманливість декотрих своїх уявлень, дає можливість розпізнати ряд помилок і краще усвідомити їх причини. Хоча навряд чи комусь вдасться дотримуватися всіх правил і застосовувати всі прийоми, викладені в курсі, але тепер, після знайомства з ними, сподіваюсь, ви частіше застосовуватимете принаймні деякі з них. Також я дуже тішитимусь, якщо цей онлайн-курс дасть вам поштовх і далі працювати над вдосконаленням свого мислення. Як каже народна мудрість, “Вік живи, вік учись – так і помреш студентом”. 🙂

Насамкінець, особлива подяка двом найактивнішим слухачам: victorpolyanko, чиї коментарі були дуже корисними і дозволили оперативно виправити декотрі неточності; і, звісно ж, maksymus, чиї підказки допомагали поліпшити виклад, а незмінна й незамінна моральна підтримка неабияк додавала сил і натхнення.

Примітка

Джерело зображення: https://www.istockphoto.com/vector/finished-course-line-icon-concept-sign-outline-vector-illustration-linear-symbol-gm1208674054-349458236

Завершення суперечки

[1]

Важливим етапом суперечки є її заключна стадія. Після того, як учасники озвучили й аргументували свої позиції, а також висловили критичні закиди щодо інших позицій і відповіли на критику з боку опонентів, потрібно з’ясувати, яка ж точка зору є найбільш обґрунтованою.

Паралогізм, софізм, парадокс

Характеризуючи різні відхилення від правил логіки, нерідко вживають такі поняття як паралогізм, софізм і парадокс. Спільним для цих понять є те, що вони пов’язані з якоюсь вадою у міркуваннях, але, залежно від її конкретного типу, кожне з цих трьох понять має свій смисловий відтінок.

Творче мислення

[1]

Розглядаючи етапи творчого процесу, можна пересвідчитись, що в ньому присутній як раціональний аналіз і рутинна робота, так і моменти натхнення та осяяння. Однак квінтесенцією творчого процесу нерідко вважається саме стадія інсайту, коли людині несподівано спадає на думку оригінальна ідея. Здатність генерувати такі ідеї розглядається як сутнісна риса творчого мислення.

Виступ перед критично налаштованою аудиторією

[1]

Зазвичай слухачі доброзичливо ставляться до промовця, та іноді доводиться виступати перед неприхильною аудиторією.

Логіка запитань та відповідей

[1]

У процесі спілкування важливу роль відіграють запитання. Вони є предметом вивчення одного із розділів сучасної логіки, а саме, логіки запитань та відповідей.

Творчість. Етапи творчого процесу

Сучасний світ дедалі більше вимагає застосування творчого підходу. Креативність є рисою, що цінується в найрізноманітніших професіях. Разом з тим, творчість належить до тих понять, яким важко дати чітке визначення. Нерідко в творчості вбачають щось містичне, загадкове, щось, що в принципі неможливо звести до чітких правил.

Страх виступу

[1]

Багатьом людям, особливо тим, чий ораторський досвід невеликий, знайомий страх виступу. Він може набувати різних форм, від легкого занепокоєння до панічного переляку.

Логіка норм і оцінок

Тривалий час в логіці основна увага зосереджувалась навколо дескриптивних (описових) висловлювань, в яких констатувався певний стан справ. Ці висловлювання можна віднести до істинних чи хибних. Однак у наших міркуваннях трапляються не лише такі висловлювання. Нерідко ми стикаємося із вимогами чи порадами, наприклад: “Не переходьте вулицю на червоне світло”, “Киньте курити”, “Ставтеся до інших так, як ви б хотіли, щоб вони ставилися до вас”. Ці висловлювання належать до нормативних, у них не описується певний стан справ, а вимагається певна дія, тому такого типу вирази не оцінюються як істинні чи хибні. Це ускладнює їх використання у процесі аргументації. Та ж сама проблема виникає і щодо ціннісних суджень: скажімо, якщо вам якась картина видається прекрасною, а вашому приятелю – потворною, то суперечку ускладнює те, що у кожного з вас свій еталон краси.